Радіатори опалення

У свою чергу сталеві конструкції поділяються на три типи: панельні, трубчасті та секційні. Панельні чи конвекторні моделі є найпопулярнішою моделлю. Мають високу тепловіддачу, здатні підтримувати постійну температуру в кімнаті і коштують досить недорого. Радіатори трубчастого типу є естетично привабливою моделлю. Вони не дуже довговічні та не дуже добре зберігають тепло. Секційні сталеві радіатори найбільш довговічні та практичні моделі. Проте відрізняються й високою вартістю роздріб у порівнянні з іншими видами.

Подібні до чавунних радіаторів вони мають високу теплопровідність, і в комплексі з невеликою вагою представляють найбільш популярний прилад. Вони мають естетичний зовнішній вигляд, невеликі розміри, проте мінусом є чутливість до впливів вологи, що знижує термін використання виробу. Поділяються на три основні види: секційні, цілісні та комбіновані залежно від форми конструкції. Оптове придбання таких виробів буде найвигіднішим для користувача. Рекомендується встановлювати лише індивідуальні системи опалення.

Цей різновид має зовнішню подібність з алюмінієвими аналогами. Як матеріал виробу використовується комбінація сталі та алюмінію, що дозволяє отримати стійкий довговічний прилад. За рахунок такого комплексу матеріалів біметалічні радіатори вважаються найбільш міцними та надійними та здатні витримувати дуже великий тиск та гідроудари.

Одностороннє підключення найефективніше працює при незначній довжині опалювального приладу – 5-6 секцій. Приєднання радіаторів великої протяжності в такий спосіб матиме великі втрати. Бокове приєднання використовується у дво- та однотрубних розводках. Воно ще називається одностороннім. Основна особливість – труба подачі та обратка монтуються з одного боку батареї. Така система застосовується у багатоповерхових будинках при вертикальній подачі теплоносія. Головна умова - установка перемички перед приєднанням до трубопроводу, що називається байпас і кранів, щоб була можливість зняти радіатор, не порушивши всю систему.

Одностороннє підключення найефективніше працює при незначній довжині опалювального приладу – 5-6 секцій. Приєднання радіаторів великої протяжності в такий спосіб матиме великі втрати.

Цей метод підключення батарей є найефективнішим. Саме тому його найчастіше використовують у приватних будинках, а не у квартирах. Коефіцієнт корисної дії цієї схеми монтажу досить високий – він перевищує 90 відсотків.

Схема, за якої використовується нижнє підключення, найчастіше застосовується на вирішення дизайнерських завдань. Коли потрібно приховати труби, вмонтувавши їх у стіну чи підлогу. Виробники опалювальних приладів пропонують різні моделі та варіації радіаторів з нижнім приєднанням. У паспорті виробу наведено, як правильно підключити конкретну модель батареї опалення. Усередині вузла підключення радіатора є вбудовані виробником кульові крани, що дозволяють при необхідності демонтувати. Така інформація дозволяє власноруч встановити прилади у систему.

Вид опалення, в якому всі батареї приєднуються в один трубопровід, називають однотрубним. Нагрітий і остиглий теплоносій рухається однією трубою, по черзі надходячи у всі прилади. Важливо для неї правильно підібрати діаметр, інакше труба не впорається зі своїми обов'язками та ефекту від такого опалення не буде. У однотрубної системи є свої недоліки та переваги. Багато майстрів-початківців вважають, що обравши цей тип розведення, можна здорово заощадити на монтажі опалювальних приладів і труб. Але це помилка. Адже для якісної роботи системи потрібно правильно все підключити з огляду на масу нюансів. Інакше у кімнатах буде холодно.

Двотрубна розводка передбачає використання 2 трубопроводів: один для проходження нагрітого теплоносія (подача), другий – для остиглого, що прямує назад в нагрівальний бак (обратка). В результаті, кожна батарея приймає воду приблизно однакової температури, що дозволяє рівномірно прогрівати всі кімнати. Використання розведення двох труб вважається найбільш бажаним. При такому приєднанні опалювальних приладів зазнають найменших втрат тепла. Циркуляція води може бути попутною та тупиковою. Ця система обслуговування радіаторів характеризується зручним регулюванням їхньої теплової продуктивності.

Почнемо з того, що він є енергозалежним, тому що насос працюватиме лише від мережі змінного струму. У разі відключення електроенергії прилад зупиниться, тому доведеться подбати про продовження роботи опалення в штатному режимі.

Всі переваги систем водяного опалення, де відбувається циркуляція теплоносія з примусовим спонуканням, забезпечує один нехитрий елемент - насос. Його ставлять на трубопровід або зворотний трубопровід безпосередньо біля котла, в результаті чого швидкість руху води по трубах відчутно зростає. Якщо при самотеці швидкість теплоносія становить 0.1 0.3 м/с, то після установки насоса вона підвищується до 0.7 1 м/с. Це дає безліч переваг.

Позитивні якості системи з примусовою циркуляцією:

• зросла швидкість води – збільшилася її витрата, отже, можна зменшити діаметр труби;
• час прогріву всіх радіаторів зменшується, немає інерційності;
• дозволяє влаштовувати в приватних будинках такий вид опалення, як тепла підлога.

Цей варіант передбачає використання фізичних законів без покупки та встановлення додаткових пристроїв. Підходить у тому випадку, коли теплоносієм виступає вода. Будь-яка незамерзайка буде гірше циркулювати за системою. Система складається з котла, що підігріває воду, розширювального бачка, що подає та зворотного трубопроводів, батарей. Вода, нагріваючись, розширюється і починає свій рух стояком, відвідавши по черзі встановлені радіатори. Охолоджена ж вода із системи самопливом йде назад у котел. При такому варіанті циркуляції горизонтальний трубопровід встановлюють із невеликим нахилом у бік руху теплоносія. Ця система є саморегулівною, адже залежно від температури води змінюється її кількість. Циркуляційний тиск підвищується, дозволяючи воді поступово нагрівати приміщення.